DHL Global Forwarding UA взяла участь у Київському міжнародному економічному форумі 2016

«Четверта промислова революція переверне світ і Україні потрібно буде знайти своє місце в цьому глобальному розподілі. Для цього ми маємо створити «локомотиви», які рухатимуть всю економіку. Не можливо фокусуватися на всьому водночас – потрібно вибрати сфери , де ми можемо стати «чемпіонами» - саме під таким гаслом розпочався Київський міжнародний економічний форум 2016, в якому не обійшлось і без участі представників компанії DHL Global Forwarding UA.

Об’єктивний погляд «зі сторони» на роль і місце нашої країни у світовій економіці був однією з найгостріших тем третього Київського міжнародного економічного форуму (KIEF), який відбувся 6–7 жовтня 2016 року.

Україна є найбільшою за площею державою, що розташована в Європі, а за чисельністю населення вона посідає п'яте місце. Незважаючи на такий потужний демографічний і географічний потенціал, в Україні відбувається деіндустріалізація, а суттєву частку ВВП забезпечують екстенсивний розвиток сировинного сільського господарства та постачання іншої сировини. Попри постійне зростання обсягу  ІТ-продукції та розвиток інших секторів економіки, її структура погіршується. При цьому в самій Україні існують два діаметрально протилежні погляди зсередини на роль країни в політичному й економічному житті світу. Вони або занадто критичні, або навпаки — бравурні та розраховані на непоінформовану людину. Якою ж є фактична роль України у світовому розподілі праці? В якому напрямку вона змінюється? Цьому було присвячено дискусію «Україна на світовій економічній мапі», до якої було запрошено послів США, Канади, Ізраїлю та Туреччини.

Другий день КIEF-2016 був присвячений залученню до України інвестицій, міжнародному співробітництву, інвестуванню та торгівлі. Численні політичні дискусії, які точаться щодо європейської інтеграції України, зумовлюють необхідність відвертої професійної розмови з європейськими партнерами з одного боку, та відомими українськими економістами і представниками бізнесу — з іншого.

«Розповсюджена помилка на шляху інноваційного розвитку: ви можете створити провідну технологію, але вона не матиме зв’язку з реальними виробничими можливостями вашої промисловості. І ця технологія виходить за кордон. З подібними проблемами стикається, наприклад, Естонія, Сколково та інші.

Що робити? Створювати промисловість, яка зможе працевлаштувати кваліфіковані кадри. І в цьому разі brain drain (відтік мізків) може перетворитися на brain game, як це відбувається в Китаї, Індії чи Ірландії. До речі, Україна має гарні традиції економічної думки в цьому напрямку» - сказав видатний український економіст Туган-Барановський, який добре розумів важливість індустріалізації ще на початку ХХ сторіччя.

Застосування досвіду інших країн — плідна ідея для зміни траєкторії розвитку держав, що відстають. Такі спроби зазвичай мають характер наслідування: з метою використання найбільш ефективних методів та уникнення помилок, зроблених країною-взірцем. Україна — територіально, культурно і, безумовно, ментально — європейська країна. Але, є сенс розглянути досвід не європейських держав, а саме країн Азії, причому й тих, що вже досягли успіху, й тих, які нещодавно стали на шлях розвитку. В цілому, азіатський вектор не заперечує, а доповнює західний напрямок нашої глобальної співпраці. Вибудовування серйозних партнерських стосунків на Сході належить до найважливіших перспектив сучасної України. Серед переліку конкретних завдань: просування вітчизняних технологій, боротьба за ринки збуту для української сільськогосподарської та промислової продукції, пропагування української освіти. Серед питань, що насамперед цікавитимуть вітчизняних фахівців — досвід інноваційного розвитку багатьох азійських країн. Як їм це вдалося й чому? Дані питання були обговорені під час дискусійної панелі «Міжнародне співробітництво: Україна — Азія» де виступали провідні економічні експерти, зокрема інвестор і ментор у Chinaccelerator Сінгх Манміт, віце-президент однієї з провідних будівельних та інвестиційних компаній Китаю Anhui Foreign Economic Construction (Group) Co., Ltd Чжан Чхунхуа, заступник генерального секретаря Ради співробітництва тюркомовних країн (Тюркської ради) Омер Коджаман та керівник міжнародного центру ділового співробітництва ICC Ukraine в країнах Перської затоки Юрій Сидоров.

Загалом, програма третього Київського міжнародного економічного форуму складалась з пленарного засідання та понад півтора десятка панельних дискусій. У форумі взяли участь кілька десятків авторитетних іноземних і українських спікерів: відомі економісти та реформатори, представники великих міжнародних компаній, громадські діячі, члени Кабінету міністрів України та депутати Верховної Ради. В тому числі — експерти з цілої низки країн, чий досвід з економічних перетворень є корисним для України.